Меліса лікарська. Mellissa officinalis L. Насіння лікарських рослин і трав.

Меліса лікарська. Mellissa officinalis L. Насіння лікарських рослин і трав.

Рослина походить зі східного Середземномор'я та Західної Азії. Вирощування рослини в садах популярне по всій Європі.

Меліса має довготривалий вплив на організм, подібно до женьшеню.

У давнину мелісу використовували як засіб для приманки бджіл для вуликів, натираючи краї вулика її листям. Сама назва меліса походить з грецької мови. Лікувальне використання меліси має 2000-річну традицію. У 10 столітті арабські лікарі використовували цю рослину для зміцнення серця та лікування меланхолії. У капітуляріях Карла Великого було наказано садити мелісу в кожному монастирському саду.

Екстракти меліси мають ефективну та заспокійливу дію.

Меліса має гіпоглікемічні, в'яжучі властивості та стимулює менструацію. Чай з меліси можна використовувати як ефективний сечогінний засіб.

Меліса має бактерицидні та противірусні властивості.

Настій меліси, чай і навіть кашку зі свіжого листя використовують при подагрі, поліартриті, паралічі, фурункулах, синцях та виразках.

Лікарську мелісу часто також називають лимонною м'ятою, оскільки її ефірні олії пахнуть лимоном. Меліса має повітряний лимонний аромат лише до моменту цвітіння, після чого запах зникає.

Листя та верхівки рослини лікарської меліси використовуються в лікувальних цілях. Рослину збирають для лікувальних цілей до цвітіння, сушать на свіжому повітрі в затінених місцях або в сушарках, при температурі не вище 40°C. Сушені лікарські трави слід зберігати в паперових пакетах, у добре провітрюваних приміщеннях. Протягом одного сезону можна зібрати близько 3-4 врожаїв цієї рослини. Найкраще збирати мелісу в обідню пору, коли хмарна погода, щоб зберегти кількість ефірних олій.

Листя меліси також містить каротин, вітамін С, розмаринову кислоту, олеанолову кислоту; дубильні речовини, речовини, луги, неглікозильовані гіркі речовини. Листя рослини також містить невелику кількість флавоноїдів.

Меліса практично не має побічних ефектів, цю траву часто використовують навіть вагітні жінки для зменшення блювотного синдрому. Єдине, про що слід бути обережним, це те, що ця рослина здатна підвищувати артеріальний тиск, відповідно, якщо є проблеми з низьким тиском, то мелісу використовувати не слід.

Меліса – багаторічна рослина, заввишки 30-150 см. Стебло прямостояче, розгалужене, чотиригранне. Листя серцеподібне з сильно зазубреними краями. Квіти дрібні, на коротких квітконіжках, блідо-рожеві, блідо-фіолетові або білі, розташовані біля основи верхніх листків. Рослина цвіте, починаючи з другого року життя – у липні та серпні. Плід складається з чотирьох світло-коричневих насінин, яйцеподібної форми.

Мелісу можна використовувати в кулінарії, додавати до деяких страв, смузі.

Для використання підходять як свіжі, так і сушені листки. Придатні для вирощування в квіткових горщиках.

Меліса – багаторічна рослина заввишки 50–80 см. Стебла розгалужені, рідко опушені. Стебла різної довжини, листя широкоовально-серцеподібної форми. Темно-зелена верхня сторона листка рідко опушена та має дуже виражені прожилки.

Блідо-білі, приблизно 1 см завбільшки, квіти кольору помади виростають з пазух листків у формі напівмутовички. Аромат квітів та подрібненого листя пряний і сильно нагадує лимони.

Меліса цвіте з червня по вересень. Рослина любить рости на сонячних місцях.

Сіють з березня по квітень у горщики, можна сіяти в полі з квітня по травень.

10 насінин в упаковці.